Станкович Євген Федорович

Євге́н Фе́дорович Станко́вич (19 вересня 1942, Свалява, Закарпатська область) — український композитор, голова Національної спілки композиторів України (з 2005 року), заслужений діяч мистецтв УРСР (1980), народний артист УРСР (1986), Герой України (2008)[1]. Євген Станкович є автором 6-ти симфоній та 10-ти камерних симфоній, опери, 5-ти балетів, інструментальних концертів, музики до кінофільмів, тощо.
Заслужений діяч мистецтв України (1980), народний артист України (1986), лауреат премії ім. М.Островського (1976), лауреат Державної премії ім. Т. Г.Шевченка (1977), премії Міжнародної трибуни композиторів ЮНЕСКО (1985), премії конкурсу Європейського радіо (1979), міжнародних премій за музику до кінофільмів; Дійсний член (Академік) Академії мистецтв України (1997). 

Напередодні ювілею

Рік напередодні ювілею (у 2012-му році композитору виповниться 70 років) порадував Євгена Станковича багатою палітрою подій з виконанням його творів на Батьківщині і за кордоном. Його музика заповняла і невеличкі зали, і великі палаци, звучала просто неба, зустрічаючи співчуття, співучасть, трепет великої кількості слухачів, наочно підтверджуючи факт, що її автор не дарма відзначений званням «народний». Серед багатьох музичних подій (див. матеріал «Події 2011»), вирізнимо кілька знакових для композитора. Передусім, це, скоріш за все, світова прем’єра нової редакції фольк-опери «Квіт папороті» - «Колиска життя» у постановці Дніпропетровського академічного театру опери і балету, що відбулася 26, 27 березня і 2 квітня (див. матеріал «Колиска життя»). Погодьтеся - це надзвичайно рідкісне явище за умов сучасного культурного життя: постановка великого твору сучасного автора. Тим більше, маємо поаплодувати колективу Дніпропетровського театру, який додав до свого постійного репертуару, у купі з уже поставленим у 2010-му році балетом «Княгиня Ольга» (див. матеріал «Станкович, легенда про княгиню Ольгу»), ще один видатний твір Євгена Станковича. Другою за значенням подією 2011-го року у житті композитора стало, мабуть, давно очікуване виконання Каддиш-Реквієма «Бабин Яр» у Єрусалимі у меморіальному комплексі Яд ва-Шем 6 жовтня 2011 р. Переговори щодо виконання твору на землі Ізраїлю велися від дня його першого виконання в Україні (1991 р.). Помітною подією року можна назвати спектаклі балету «Володар Борисфена», поставленого на сцені Національного театру опери та балету України у 2010-му році (див. матеріал «Жізель… юрського періоду»). Попри всю нерівнозначність оцінок постановки різними критиками, він віднайшов свого глядача, перш за все, завдяки музиці (і, звісно, костюмам і декораціям). Великий успіх супроводжував світову прем’єру другої редакції фольк-опери «Цвіт папороті», яка відбулася у рамках ХХІ Міжнародного фестивалю сучасної музики «Музичні прем’єри» ( 8 квітня 2011 р., Національна філармонія України), Ораторію «Чорнобильська Мати», присвячену 25-й річниці від дня Чорнобильської трагедії (26 квітня 2011 р., Національний театр опери та балету України), «Оперу Rustici», виконану 6 жовтня (у день виконання Каддиш-Реквієма «Бабин Яр» у Єрусалимі) Київським камерним оркестром (Національна філармонія України, диригент Антон Шароєв (Росія)), та багато інших творів Євгена Станковича. У 2011-му році відбулися записи другої редакції фольк-опери «Квіт папороті» в Україні, Симфонії Larga у Німеччині, а також «Сонати серенад» і Камерної симфонії № 3 для флейти із струнними інструментами, які увійшли до альбомів "The Invisible World” та "Mirror of Eternity” флейтиста Уїссама Бустані (Англія) (Див. Wissam Boustany, CD Recordings). Композитором продовжується робота над оперою «Жага помсти» за твором «Страшна помста» Миколи Гоголя, яка, як очікується, побачить світ на початку ювілейного 2012 року. Будемо вірити, що так і станеться, і нова велика опера Євгена Станковича стане його подарунком до власного ювілею.