Історія школи

Свалявська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3 - одна з найперших і найдавніших у Сваляві. Історія цієї школи сягає в сиву давнину. Спочатку це була церковно-приходська однокласна школа, в якій дітей навчав грамоті дяк-півцевчитель. Після шкільної реформи, проведеної австро-угорською імператрицею Марією-Терезою у 1777 році, школа стала народною початковою двокласною, згодом трикласною з русинською мовою навчання. Поштовх до розширення школи зробила нова шкільна реформа 1868 року в Угорщині. Тепер вона стала державною початковою із запровадженням загальнообов'язкової початкової освіти. З 1868 року по 1919 рік навчання здійснювалося угорською мовою. Школа підпорядковувалась політиці угорського великодержавного шовінізміу, поступовій мадьяризації корінного русинського населення. Слов'янська кирилиця замінялася на латинське абецало. Тому не дивно, що значна частина свалявців наприкінці XIX - початку XX століття була неписьменною. У 1908-1909 навчальному році працювало 6 вчителів, які навчали 348 учнів. Більш демократичний стан у діяльності школи настав з входженням Закарпаття до складу Чехословачини. Вивчення шкільних предметів з 1919 року здійснювалося рідною мовою. В зв'зку із збільшенням чисельності учнів збільшено кількість класів. Школа у 1920-1933 роках розміщувалася на трьох вулицях Сваляви: центральній корпус на місті теперішньої школи (вул. Головна), на палінчарні (вул. Невського) та на нижній колонії біля старого учбового корпусу будівельного ліцею (вул. Шевченка). З 1933 року було відкрито ще два класи в приміщенні військового комісаріату (вул. Калініна). Крім того окремі класи з чеською мовою навчання були відкриті в приміщенні фари Римо-Католицької церкви (вул. Головна). До 1929 року всі шкільні приміщення належали графу Шенборну-Бохгейму і були викуплені громадою Сваляви. Після визволення краю від окупантів в 1945 році засновано семирічну школу, а в 1966 році - середню (перший випуск - 1968 року).

Керівники школи - директори

До 1919 року директором школи був угорець Кнавер. В школі працювало 12 вчителів, які навчали до 350 учнів. В 20-роках Удовицький Федір Васильович (1920-1940 роках) директором став Лізак Василь Васильович. В останній, 1939-1940 навчальний рік у керованій ним школі працювало 25 вчителів і навчалося до 480 учнів. Під час угорської окупації Закарпаття в школі знову почала впроваджуватися мадяризація учнівської молоді, з навчального процесу вилучалася прогресивна література. Найбільш руйнівним став 1944-1945 рік, коли відступаючі фашистські війська з наближенням фронту перетворили навчальний корпус у казарму. Були знищені шкільні меблі, навчальне приладдя. Свалявські діти були позбавлені умов для навчання. В найтяжчий повоєнний 1945 рік директором школи було призначено Полянського Івана Васильовича, а завучем став Лендєл Григорій. У вересні 1945 року початкова школа реорганізована в семирічну. В січні 1946 року директором школи стала Дудко Валентина Петрівна, а завучем став Полянський Іван Васильович. Із серпня 1947 року директором школи став ветеран Великої Вітчизняної війни Удовицький Федір Васильович, який керував школою до серпня 1965 року. Протягом 1945-1965 років семирічна школа з кожним роком зростала, зміцнювалась її Іржик Михайло Михайлович навчально-матеріальна база, наповнювався часом занадто заідеологізованим, але прогресивним змістом начально-виховний процес, школа наповнювалася педагогічними кадрами - переважно з вищою освітою, які направлялися з інших областей. Відбулося поступове оновлення колективу від 25 до 30 учителів, а число учнів зросло з 530 до 680. У 1963 році розпочато реконструкцію і Долинич Йосип Йосипович добудову школи: надбудовано другий поверх над старим корпусом та добудовано нову двоповерхівку. Згодом директорам школи був Свергун Михайло Трохимович з серпня 1965 по серпень 1967 року. В 1966 році восьмирічка реорганізована у середню школу. Немеш Юрій Михайлович почав керувати школою з серпня 1967 по серпень 1969 року. У 1967 році добудовано спортивний зал. Під час його роботи відбувся перший випуск (1968). Іржик Михайло Михайлович був призначений директором школи у вересні 1969 і пропрацював по червень 1973 року. В 1972 році у школі зусиллям дирекції і колективу школи було проведено центральне опалення, яке почало діяти в грудні цього ж року. Долинич Йосип Йосипович почав керувати середньою школою з червня 1973 по серпень 1987 року. За його керівництва протягом 1974-1976 років було побудовано й обладнано спортивний зал, будівля для стрілецького тиру, Суран Олександр Григорович обладнано географічний майданчик та поставлено добротну огорожу з боку залізнодорожного вокзалу (нині вздовж вулиці Київської). За школою, аж до кубика (штучні ями, що зявились в результаті вибору грунту для будівництва залізнодорожної колії) простяглась шкільна дослідна ділянка. У 1985-1986 році побудовано двопорерховий будинок, де розміщено стрілецький тир, кімната трудового навчання дівчат, комп'ютерний клас. В серпні 1987 року директором школи працював Суран Олександр Григорович. У 1989 році було розпочато будівництво трьох-поверхової добудови на дванадцять Грабар Едіта Василівна класів. Це повинно було значно розвантажити і поліпшити умови для навчання учнів. Дирекція школи домоглася передачі в аренду частини будівлі дитсадка №13 для окремого навчання всіх учнів (9 класів) початкових класів. У вересні 2004 року новий корпус введений в експлуатацію, учні отримали чудові, затишні, з усіма вигодами навчальні приміщення. У вересні 2005 року Суран Олександр Григорович склав свої повноваження і директором школи була призначена Грабар Едіта Василівна. Молода, енергійна, ерудована директор почала свою діяльність з кардинального наближення організації навчання і виховання в школі до европейських стандартів. Запропонована нею ідея шкільної форми була схвалена педколективом і реалізована. Едіта Василівна закінчила будівництво стаціонарних котелень і школа з жовтня 2006 року має власне опалення. В цьому ж році введена в експлуатацію нова їдальня, завершено евроремонт коридорів в старому двоповерховому шкільному корпусі. З серпня 2010 року директором школи є Вайдич Антонін Іванович.

З 1-го січня 2013 року директором школи призначено Файт Тетяну Василівну.

Загальноосвітня школа стала базовою для проведення для проведення семінарів, конкурсів, олімпіад та інших освітніх заходів. Задумів і планів в дирекції і колективу ще багато.

Нині у школі забезпечує навчальний процес 72 педпрацівників: учителів з вищою категорією, 7 учителів-методистів, 23 старших учителів. У класах навчається 668 учнів. Працюють такі методичні об'єднання учителів:
- початкових класів і вихователів ГПД;
- української мови і літератури, зарубіжної літератури;
- іноземної мови;
- історії та правознавства;
- фізико-математичного циклу;
- природничого циклу;
- естетичного циклу;
- класних керівників 5-7 класів;
- класних керівників 8-11 класів;

Проблемне питання школи "Творчість учителя - запорука високоефективної роботи в навчально-виховному процесі"

Також є 5 класів для учнів ромської народності.

За 46 роки випущено понад 3000 учнів.

Перший випуск школи 1968 рік.

Другий випуск школи 1969 рік.